Проблема вибору методу органозбережного лікування чи ампутації у хворих із пухлинами тазової кістки залишається однією з найскладніших у сучасній онкоортопедії. Проведено кореляційний аналіз факторів, що можуть бути ключовими у виникненні ускладнень після реконструктивних хірургічних втручань. Запропоновано метод прогнозування, що дозволяє покращити результати лікування шляхом вибору оптимальної пропозиції — ампутації чи реконструкції.

Злоякісні пухлини кісток таза — це група відносно рідкісних новоутворень різної гістологічної структури, об'єднаних спільними проблемами хірургічного лікування. Анатомо-топографічні особливості та органозбережне лікування хворих із пухлинами кісток таза є одними з найактуальніших проблем онкологічної ортопедії. Досягнення сучасної медичної імплантології та хіміотерапії дозволили змінити традиційне лікування з втратою кінцівки на реконструктивні органозбережні хірургічні втручання. Проте більшість дослідників стикаються зі значною кількістю післяопераційних інфекційних ускладнень, низькою функціональністю кінцівки та незадовільними показниками якості життя. Метою аналітичного огляду є ретельний аналіз наукових публікацій з питань органозбережної хірургії при пухлинах кісток таза.